Совість на аутсорсингу

55

Прочитав історію «Здоров’я в руках мудаків». Сильно написано: вже на середині історії захотілося як слід настукати за головної діючої особи, незважаючи на його вік і сивини, а виштовхати в шию захотілося практично відразу. Просто тому, що не можна так чинити з оточуючими. Коли ж я дочитав історію, захотілося заодно настукати по обличчю самому оповідачеві рівно з тієї ж причини.

Так, «таємний покупець», найнятий компанією, і далі що? Матеріалу для звіту «продавець на образливу поведінку неадекватних клієнтів реагує адекватно» за одну хвилину набралося достатньо. А той факт, що чоловік став найманим працівником, не означає, що він повинен перестати бути людиною.

У книзі «Грона гніву» американського письменника Стейнбека, що описує страждання людей в роки Великої депресії, один з персонажів як виправдання своїх Екшн , чинених за наказом наймача, вимовляє чудові слова: «Треба думати тільки про трьох доларах в день і ні про що інше, інакше господарі не дадуть тобі їх».

Правильно сказав один із сучасних мислителів: «Рабство — це коли віддаєш совість на аутсорсинг».