Мене не багато, я один

25

«Ти» вас задолбали в реалі і в інтернеті? А мене от навпаки.

Ти до мене на «ви» і по імені-по батькові, в особливо важких випадках), тому що тобі 16, а мені 23? У мене весь коло спілкування — приблизно твої ровесники, розслабся.

А ти виражаєшся так, тому що добре вихований? Тоді навіщо я тобі? Я ж з вигляду типовий панк.

А ти, духовно багата діва з похмурим ухилом, наполегливо будеш звертатися до мене на «ви» навіть після дозволу говорити «ти», жалобній прохання говорити «ти» і докладного аргументованого пояснення, чому мені неприємно офіційно-відсторонене звернення, тому що це красиво, естетично і відображає твою замкнутість і неприступність? Ну і на фіга писати, що ти хотіла б з «нами» поспілкуватися, так як «ми» тобі чимось симпатичні? Замкнута, спілкуйся з летючими мишами, аки з люстерком.

Мені неприємно, тому що я миттєво відчуваю себе старше. А я хотів би все життя (благо занадто довга мені не світить) залишатися умовно шістнадцятирічним, відчувати себе підлітком. Мені неприємно, бо склалося так, що «ви» в моїй свідомості асоціюється швидше з презирством, ніж з повагою. Зрештою, мені неприємно, тому що я всього один-єдиний, а таке звернення викликає бажання озирнутися — немає кого за спиною?

Дістали ви мене, громадяни ввічливі, дуже сильно. А незнайому дівчину в тютюновому кіоску за її посмішку і звернення відразу на «ти» я готовий просто розцілувати.