Шанс є

18

Я живу в не дуже великому, але стародавньому російському місті — 400 тисяч населення і більше тисячі років історії. У радянський час місто бурхливо розвивався за рахунок побудованих тут заводів, від яких, правда, зараз залишилися лише три, і ті сильно ослабли. Але місто живе, знаходячи собі нові статті доходу. Одне з наших підприємств медалі в Європі отримувало, а продукцію другого возять за тисячі кілометрів від нас. Але не про це моя розповідь.

У нас хороші продавці. В гіршому випадку — просто байдуже до вас ставляться. З хамством я зіткнулася тільки один раз, і це навіть майже не було хамством, але незвичну мене буквально довів до сліз. Батьки ще пам’ятають радянські часи, коли хамлять тітки були на кожному розі, але змушені визнати, що давненько не бачили.

У нас низький рівень злочинності. Так, щось трапляється, але можна спокійно гуляти вночі по вулицях, не побоюючись нападу. Неодноразово перевірено і мною і моїми друзями. Якщо відбувається щось серйозне, то все місто дибки встає — маніяка одного мало силами городян не зловили, зниклих знаходять, а за ненавмисне вбивство суд під тиском народу винному дав безпрецедентно великий термін — навіть багаті батьки нічим не допомогли.

Дороги… От з дорогами, мабуть, є проблеми. Але всі головні вулиці за останні роки відремонтували на відмінно. Так-так, той самий хороший асфальт поклали, який десять років тримається. Якщо і крадуть гроші, то це впливає на кількість відремонтованих вулиць, а не на якість. У приватний сектор прокладають дороги, де їх то зроду не було, то було так давно, що навіть спогадів про асфальті не залишилося.

Багато я можу розповісти про своє місто. Але ось в чому справа. Зізнайтеся чесно — ви, читаючи цей текст, шукали підступ? Шукали іронію, стьоб, знущання? Шукали підсумку в дусі «я живу у вигаданому світі, а жахлива реальність»? А ось фіг там. Так, десь є проблеми. Не буває так, щоб без проблем — світ розвивається за рахунок їх вирішення. Але ви люто задовбали заявляти, що так, як у вашому дворі, по всій Росії. Росія — величезна країна, найбільша, так і по населенню — в десятці перших. Чого тут тільки немає! Але ви з приголомшливим завзятістю вішаєте ярлик за ярликом на всю країну, на кожного, запевняєте, що у країни немає шансів, що все котиться в тартарари і у нас немає шансів на світле майбутнє. Може, блін, особисто у вас немає шансів. А у нас все досить непогано йде.