Фахівці у всьому і ні в чому

35

Дуже сподобався відповідь одного забавного дизайнера. Заперечуючи на сумбурну історію про марність професії дизайнера, він ухитрився цю марність обґрунтувати.

Що ж за такий стик в інтернет-технологій та мистецтва? Мистецтво масового обману людей? Так це не дизайнери, це те, що зараз називається модним словом «PR». І при чому тут інженери і програмісти? Стикування рішень різних фахівців — це директор, керівник, менеджер. Але не дизайнер.

Розробка красивих фасадів будівель — це, взагалі-то, професія архітектора. Він довго вчиться і має дуже багато знань, у тому числі технічних. Від властивостей матеріалів до будови ґрунту. Не кажучи вже про законодавчу базу та прийнятих стандартах. З обґрунтуванням всього цього. Якщо людина має всі ці знання і займається розробкою будівель, то він зазвичай називається архітектором. Це вже професія.

Те ж саме з програмуванням. Коли завдання починає ставити «дизайнер», то виходить, що непрацездатний. Типу відомих перпендикулярних самим собі червоних прозорих паралельних ліній. Що характерно, все це детально прописується в ТЗ. Дизайнер стверджує своє ТЗ у керівника. Потім приходить до програмісту і питає, чи буде воно взагалі працювати, будучи прикрученим до конкретного сайту. І виявляє, що спочатку потрібно зробити сайт, тому що до наявної заглушці навіть СУБД не прикручена. Або ось приходить такий дизайнер до начальства з пропозицією, щоб автовідповідач передбачав час відповіді єдиного секретаря з точністю до хвилини. Те, що телефонна станція не сильна в астрології і не може передбачити, який обговорює питання секретар в даний момент часу, — це проблеми програміста.

Розробку і виробництво деталей для верстатів раніше на моїй пам’яті робили інженери, а створювали їх техніки. До речі, відмінність між техніком і інженером лише в освіті.

І ось читаю я про зручні крісла (виявляється, проектуванням крісла займаються дизайнери), відеоігри (знову дизайнери, програмісти ні при чому), кіно (знову дизайнери, не режисери ж), управління проектами (виявляється, теж всі директори насправді дизайнери), і стає весело від людської зарозумілості. Із-за таких «фахівців у всьому» дизайнерам стало складно довірити перестановку крісел. Не можна осягнути неосяжне. В результаті в суспільстві сформувався стійкий стереотип, що якщо людина називає себе «дизайнером», значить, профільних знань не має. Скільки всього знає, наприклад, художник? Фахівець, який не володіє перспективою, композицією, не має поставленої техніки, художником назватися не може. До нього відразу будуть пред’являтися вимоги. А дизайнером — запросто.

Це приблизно як «менеджер», що відбувся від англійського «to manage», став фахівцем з впарювання телефонів. Тому що його російський аналог «керуючий» звучить як мінімум незвично.

Або як системний адміністратор і програміст заодно) став фахівцем по включенню мишок. Я не знаю, чим повинен займатися дизайнер, але якщо всім перерахованим вище, то це не професія. Я не вірю, що знання програміста, художника, маркетолога, архітектора, директора, столяра, конструктора може об’єднувати в собі один чоловік. І найприкріше — на тлі таких «дизайнерів» неможливо знайти спеціаліста, здатного грамотно розставити крісла в інтер’єрі і вибрати їх колір. Підкажіть, як він називається?