Треба, Федю, треба

73

Іноді я ставлю собі питання: може, не треба? І сам собі відповідаю: «треба, Федю, треба. По-іншому ніяк.

Різкий удар. Валяється біля моїх ніг людей. Бокс, грабіж, п’яна бійка? Ні, ні і ще раз ні. Це мій дім, і я не дозволю перетворювати його на свинарник. Василич з десятої квартири, за викинуті на сходову клітку гниють кістки, які жере твоя собака, і купи собачого лайна в ліфті ти, особисто ти, старий алкаш, будеш літати по сходах, кричачи про свавілля і нестерпного болю. І саме ти будеш відмивати весь під’їзд з хлоркою. Пара сеансів трудотерапії — і тобі, і твоєму Шамілю буде добре.

Петька, мать твою за ногу! Знову ти? Знову з маркером? А тепер вирішив стати художником? Молодець. А батя як, нормально себе почуває? Зуби-то поставив? Гаразд, біжи, хуліган, завтра у футбол підемо ганяти. Батько Петьки колись вирішив, що можна п’яним блювати під двері, грубіянити мешканцям, кричати під вікнами вночі і дозволяти своєму синові, непоганого хлопця, хитатися хтозна-де і розписувати стіни великим російським словом. За спійманого на місці злочину нащадка погрожував «закопати» та розмахував ножем. Цілюща терапія у вигляді бойового самбо і пари хльостких зуботычин — і ми маємо повноцінного батька, трудягу і сім’янина.

Тьотя Валя, вам 75 років, і ви дуже хвора жінка? Так от, я плював на ваші діагнози. Не будуть вони вам виправданням, якщо ви маєте нахабство в дві години ночі включати телевізор на повну і верещати мені під дверима по вихідних, коли я роблю ремонт. Ваш чоловік зі мною шанобливо вітається, пройшовши курс по культурі поведінки та етики. Більше називати мою дружину «бл@#ма фарбованої», а бабусю «старої мерзотою» йому не дозволить виховання. Ну, а викликані для вас швидка і психіатрична остаточно переконали вас в неправильності обраної вами тактики.

Ось 22-я квартира. Пустує майже рік. Бригада алконавтов, серйозно загрожувала безпеці нашої родини, не давала спати половині під’їзду, з’їхала куди подалі. Благодать…

Три роки я живу в цій милою дев’ятиповерхівці. Наш чистий під’їзд, сусіди милі і культурні один з одним. Ніхто не паскудить на сходах, домофон працює у всіх мешканців. Щоб досягти такого ефекту, мені довелося по приїзді поговорити з місцевим дільничним, а потім, по мірі виникнення у під’їзді особливо нахабних елементів, застосовувати фізичну силу. Сумно усвідомлювати, що часто без набитою морди людина просто не в змозі зрозуміти, як потрібно себе вести.

Легко нахамити тендітній панянці або літній жінці, але все змінюється, коли маєш справу з мужиком під центнер вагою, які відслужили в армії. Трамвайний хам, пацанчик-гопник, знахабніла баба-матерщінніца — ваш випендрьож не дасть вам ніяких переваг. Ступінь крутизни на швидкість кулі (а в даному випадку — летить у ваше обличчя кулака) не впливає.

Я бив морди раніше. Б’ю і зараз, але все рідше і рідше. Прогрес є: люди стають кмітливим і без кулаків. Вмійте постояти за себе і переконувати людей.